Польська PSE вранці 5 липня активувала аварійну допомогу з боку Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України, повідомило НЕК “Укренерго”.
За даними українського оператора, надання аварійної допомоги тривало до 8 липня. Її сумарна величина склала 8,6 млн кВт-год.
Як повідомлялося, укладення договорів про аварійну взаємодопомоги між суміжними ОСП передбачено загальними правилами ENTSO-E.
“Укренерго” і Polskie Sieci Elektroenergetyczne (PSE) уклали договір про постачання електроенергії в рамках аварійної взаємодопомоги в серпні 2019 року.
Аварійні поставки в січні-червні 2021 року з України в Білорусь склали 0,4 млн кВт-год, в Україні зі Словаччини – 0,2 млн кВт-год, з Білорусі – 9,7 млн ​​кВт-год,
У 2020 році аварійні поставки з України в Угорщину склали 1,1 млн кВт-год.

НАЕК “Енергоатом” для більш ефективної участі в ринку двосторонніх договорів (РДД) планує вдосконалити свою торгову стратегію, впровадивши клієнтоорієнтовану політику продажів.
“Учасникам ринку буде запропонована зрозуміла, довгострокова і взаємовигідна торгова стратегія з планом-графіком проведення аукціонів, оновлена ​​лінійка продуктів і очікувані цінові індикативи на середньо-та довгострокову перспективи”, – повідомляється на сайті компанії.
При цьому в НАЕК посилаються, зокрема, на лютневі рекомендації Антимонопольного комітету України (АМКУ) Міністерству енергетики забезпечити рівний доступ учасників до покупки е / е на двосторонніх договорах шляхом обмежень щодо укрупнення лотів.
Керівник прес-центру “Енергоатому” Леонід Олійник зазначив, що “НАЕК зацікавлена ​​в максимально короткі терміни підготувати стратегію, і вона буде публічно представлена ​​найближчим часом”.
“Енергоатом” також готовий розглядати всі пропозиції по формуванню оптимального продукту.
У компанії вважають за необхідне більш ефективно використовувати можливості РДД, “як єдиного стабільного сегмента ринку е / е”, вказуючи при цьому на зрозумілі і відпрацьовані правила проведення аукціонів, невелику кількість випадків невиконання зобов’язань, об’єктивне ціноутворення.
Разом з тим в НАЕК акцентували увагу, що нинішня ситуація на ринку “на добу вперед” (РДН) є “не першим і не останнім кризовим явищем” і має штучне походження.
У той же час, різкі і багаторазові зміни цін на РДН в поточному році унеможливлюють планування фінансової та інвестиційної діяльності виробників.
Після різкого падіння ціни на РДН 1-4 липня, ПАТ “Центренерго” заявило, що більше третини трейдерів-партнерів компанії перестали викуповувати узгоджені контрактами обсяги е / е через збитки. НАЕК “Енергоатом” зі свого боку попередив своїх контрагентів, що не розглядатиме пропозиції про дострокове розірвання контрактів.
Аукціонний комітет з продажу електроенергії на ринку двосторонніх договорів 9 липня розгляне пропозицію Міненерго внести зміни в регламент організації та проведення електронного аукціону з продажу е / е на ТБ “Українська енергетична біржа”, що передбачають введення переліку систематичних порушників договірних зобов’язань – так званий Black List, який тимчасово буде обмежувати їх участь в аукціонах з двосторонніми угодами (ДД).
Раніше заборонити участь в аукціонах з продажу е / е за (ДД) учасникам ринку, що достроково розірвали контракти на покупку ресурсу у національних виробників, запропонувала НКРЕКП. Регулятор також пропонує ввести заборону на включення в умови контрактів на покупку е / е на електронних аукціонах по ДД формульного підходу визначення кінцевої ціни закупівлі з прив’язкою до ціни ринку “на добу вперед” (РДН).
Згідно з рекомендаціями АМКУ від 4 лютого 2021 року Міненерго при розробці змін до регламенту електронного аукціону має врахувати три вимоги: запровадження обов’язку для продавця користуватися принципом економічної доцільності (максимальної цінової вигоди), приймаючи зустрічні пропозиції за цінами від найбільшої до найменшої, унеможливити прийняття продавцем зустрічної пропозиції, ціна якого є меншою ціни пропозиції іншого покупця, яке не було знято, а також дозволити продавцю об’єднувати лоти в пакети виключно при виконанні попередніх двох вимог.
Аукціонний комітет на засіданні 4 лютого доручив Українській енергетичній біржі обмежити кількість лотів, які продавці можуть об’єднувати в пакети при проведенні аукціонів, шляхом внесення змін до Регламенту організації та проведення електронного аукціону.
Згідно з рішенням комітету, кількість лотів, які продавець може виставити до одночасний продаж в позиції, не повинно перевищувати 20% загальної кількості лотів в такій позиції і не більше 50 лотів.

Отримавши відкриті дані щодо стану енергетичної системи за перші п’ять місяців поточного року, можна зробити висновки про поступове відновлення економічної ситуації:

Збільшення виробництва на 6%

Виробництво електроенергії в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України в січні-травні 2021 року збільшилась на 6% (на 3 млрд 735,2 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 66 млрд 305,2 млн кВт-год, свідчать дані Міністерства енергетики.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, атомні електростанції (АЕС) за п’ять місяців збільшили вироблення електроенергії на 4,2% – до 35 млрд 800,9 млн кВт-год.
Теплові електростанції (ТЕС), а також теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і когенераційні установки (КУ) збільшили вироблення на 0,6% – до 20 млрд 412,2 млн кВт-год. У тому числі генкомпанії ТЕС наростили виробництво на 5,3% – до 15,118 млрд кВт-год, тоді як ТЕЦ і КУ – знизили на 10,9%, до 5 млрд 294,2 млн кВт-год.
Гідро- та гідроакумулюючі електростанції (ГЕС і ГАЕС) збільшили виробництво на 72,4% – до 4 млрд 909,4 млн кВт-год, тоді як блок-станції зменшили на 9,4% – до 725,8 млн кВт-год.
Виробництво електроенергії нетрадиційними джерелами (ВЕС, СЕС, біомаса) збільшилася на 4,3% – до 4 млрд 456,9 млн кВт-год.

Збільшення споживання на 6,7%

Споживання е / е в Україні в січні-травні 2021 року з урахуванням технологічних втрат у мережах зросло на 6,7% (на 4 млрд 162,8 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 65 млрд 912,8 млн кВт-год, свідчать дані Міненергетики.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, без урахування технологічних втрат споживання електроенергії за вказаний період зросла на 8,2% (на 4 млрд 73,1 млн кВт-год) – до 53 млрд 760,5 млн кВт-год.
Промисловість країни без урахування технологічних втрат збільшила споживання електроенергії на 7,3% – до 21 млрд 708,8 млн кВт-год. У тому числі металургійна галузь спожила 11 млрд 852,5 млн кВт-год (+ 4,6% до січня-травня-2020), паливна – 1 млрд 397,3 млн кВт-год (+ 3,9%), машинобудівна – 1 млрд 611,9 млн кВт-год (+ 18,7%), хімічна і нафтохімічна – 1 млрд 829,8 млн кВт-год (+ 12,1%), харчова і переробна – 1 млрд 745,5 млн кВт- ч (+ 1%), будівельних матеріалів – 1 млрд 24,5 млн кВт-год (+ 22,5%), інша – 2 млрд 247,4 млн кВт-год (+ 12,4%).
Крім того, сільгосппідприємства спожили 1 млрд 444,5 млн кВт-год (+ 0,9%), транспортні – 2 млрд 618,8 млн кВт-год (+ 8,2%), будівельні – 501,1 млн кВт-год (+ 23,8%).
Населення країни за п’ять місяців цього року спожило 17 млрд 468,5 млн кВт-год (+ 7,5%), комунально-побутові споживачі – 6,384 млрд кВт-год (+ 8,1%), інші непромислові споживачі – 3 млрд 634 , 7 млн ​​кВт-год (+ 18,8%).