Саме про це йдеться у законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України».
Щоб розібратись у «букві закону» і знати про всі переваги нових змін для виробників електроенергії, читайте коментар досвідченої юристки, яка консультує компанію KENK – Ольги Савченко.
Український ринок електроенергії давно потребував поштовху для власного розвитку. Більшість виробників задавалось болючим питанням щодо доцільності виходу з балансуючої групи “ГарПока”. Відповіддю на це став закон від 27 липня та прийняті ним норми врегулювання взаємин всіх учасників. Насамперед, відповідно до ст. 71 Закону України “Про ринок електричної енергії” виробники з ВДЕ можуть виходити з балансуючої групи “ГарПока” та повертатись в неї, що фіксується призупиненням дії договору купівлі-продажу електроенергії та її поновленням відповідно.
ЩО ВАРТО ЗНАТИ КОЖНОМУ ВИРОБНИКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ:
- вихід з балансуючої групи “ГарПока” не може мати наслідком зміну розміру “зеленого” тарифу чи аукціонної ціни;
- вихід з балансуючої групи можливий з 1-го числа календарного місяця, але не раніше ніж через 20 днів з дати подання заяви про призупинення дії договору купівлі-продажу електроенергії (виходу з балансуючої групи). Поновлення дії договору купівлі-продажу електроенергії (повернення в балансуючу групу) можливе не раніше ніж через 60 днів з дати подання заяви про поновлення дії договору;
- призупинення дії договору звільняє сторони від зобов’язань продажу та купівлі електроенергії, оплати вартості небалансів, сплати внесків для створення спеціального фонду “ГарПока”. Водночас, призупинення дії договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань, що виникли до дати такого призупинення (зокрема, погашення заборгованості сторін).
- Окрім того, відповідно до змін, внесених Законом України № 3141-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках” відтепер вихід з балансуючої групи можливий не суб’єктно, а об’єктно. Відповідно виробники, що мають декілька черг або станцій можуть вийти на ринок спочатку одним об’єктом, а потім доєднати інші.
Зауважте що згідно Закону, ті виробники, які вже вийшли з балансуючої групи до введення регулювання цього питання та розірвали договір у зв’язку з відсутністю опції з призупинення мають ті ж права та обов’язки, що і виробники, які призупинили/призупинятимуть договір за новим регулюванням. Тобто підприємства, що генерують електроенергію можуть поступово виходити на ринок за власним бажанням і повернутись до поточних умов роботи. А значить «вихід із зони комфорту» буде рівномірним і спокійним.
Зміниться і робота на ринку електроенергії. Як за наявними умовами та опціями в законодавчому регулюванні, так і в практичній площині. Наприклад, готовність прийняти в балансуючу групу виробника з ВДЕ та фактично взяти на себе його роботу на ринку з десяток трейдерів, створює конкуренцію і можливість для виробника отримати більш вигідні умови співпраці.
В такому випадку різниця між ціною, що отримуватиме виробник від трейдера та його “зеленим” тарифом компенсуватиметься “ГарПоком” за новим механізмом ринкової премії (feed-in-premium), встановленим Законом.
Хочемо окремо підкреслити вартість послуги (сума різниці, яку отримає виробник) за механізмом ринкової премії за розрахунковий період (місяць) для кожного об’єкта електроенергетики або черги його будівництва (пускового комплексу). Тепер вона визначається в такій послідовності:
- Спершу визначається розрахункова ціна шляхом обрання максимального значення з двох показників: середньозваженого значення індексів ціни на РДН для періоду базового навантаження за розрахунковий місяць та місяць, який йому передує, у торговій зоні “ОЕС України” та середньозваженого значення індексів ціни за двосторонніми договорами, за якими працює виробник;
- Якщо за результатом розрахунку даної ціни максимальним значенням виявиться середньозважене значення індексів ціни на РДН – вартістю послуги стає різниця між “зеленим” тарифом і по суті вказаною ціною РДН;
- Якщо за результатом даного розрахунку максимальним значенням виявиться середньозважене значення індексів ціни за договором, по якому працює виробник, то вартістю послуги за механізмом ринкової премії за місяць стає різниця між “зеленим” тарифом і коефіцієнтом співвідношення ціни за договором, по якому працює виробник, та ціни РДН.
Відповідно в ситуації роботи на ринку з трейдером, що зазвичай пропонує ціну за формулою “РДН мінус певний відсоток”, виробник буде втрачати якраз цей відсоток при застосуванні механізму ринкової премії. В той же час, стабільна та прозора оплата компенсує втрату 10% (базова ставка трейдерів) від “зеленого” тарифу. Водночас з тим зауважте, що Закон не містить умов для забезпечення покриття вартості послуги за механізмом ринкової премії в витратах “ГарПока”, і це веде до висновку, що вартість послуги ставатиме заборгованістю.
Якщо подивитись на ситуацію з іншої сторони, враховуючи рівень цін РДН – ця заборгованість буде меншою ніж та, що утворюється з поточним рівнем виплат за “зеленим» тарифом. В той же час Закон встановлює низку способів того, як така ціна на ринку може бути максимізована. Поміж тим, внесення змін до Закону України “Про альтернативні джерела енергії” фіксують можливість для виробників з ВДЕ, які вийшли з балансуючої групи “ГарПока”, укладати договори про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел із споживачами, електропостачальниками або трейдерами.
Такий механізм є своєрідним укладенням контрактів на різницю. Такі контракти є давно поширеною формою співпраці в інших країнах світу. В України таке поняття на законодавчому рівні було введено ще в серпні минулого року, але в Законі зафіксовано окремо – конкретно для виробників з ВДЕ.
В умовах, що склалися виробники з ВДЕ чи не одна з небагатьох категорій, які можуть застосовувати таким механізм, оскільки мають економічно зрозумілий тариф для окупності та роботи власного об’єкта. Цей тариф тепер вони можуть визначити як індикатив і вільно працювати за ним.
Так, виробники можуть продавати електричну енергію по двостороннім договорам кінцевим споживачам, отримавши, звичайно, попередньо відповідну дозвільну документацію. Водночас із цим, за умови підписання такого контракту та прописування в ньому стабільної планової ціни виробник та споживач можуть укласти договір про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію. В цьому договорі виробник з ВДЕ та контрагент домовляються про фіксування індикативної ціни на ринку електроенергії та прописують можливі її коливання для обох сторін.
Якщо індикативна ціна на ринку менша, ніж нижній граничний рівень індикативної ціни за контрактом – контрагент має доплатити виробнику з ВДЕ різницю між нижнім рівнем індикативної ціни та індикативною ціною на ринку. Якщо ціна є вищою – виробник з ВДЕ має доплатити контрагенту різницю між верхнім рівнем індикативної ціни та індикативною ціною на ринку. Мінімальним строком дії такого контракту є 1 рік, а максимальний строк не є зафіксованим. Також за цим контрактом сторони мають вказати, який обсяг електроенергії може бути зарегульовано (з умовою, що даний обсяг не може перевищувати кількість МВт-год, що була відпущена виробником, передбачити періодику застосування договору, порядок оплати та інші умови, необхідні сторонам).
Ще однією опцією Закону є можливість відпускати електроенергію «суміжним об’єктам за умови проведення всіх необхідних робіт з приєднання. Зокрема, Законом дозволяється діючим виробникам здійснювати забезпечення електроенергією власні підприємства, які розташовані на одній земельній ділянці з об’єктом генерації та об’єкти інших власників, що розташовані на суміжних ділянках за умови організації приєднання та необхідного обліку.
Іншими словами, лінія, що з’єднує виробника та споживача не вважається прямою, а спожита власними або суміжними установками електроенергія є ресурсом, спожитим на власні потреби. Водночас не є допустимим живлення власних електроустановок за рахунок електроенергії з зовнішніх мереж ОСП чи ОСР та електроенергії об’єкта генерації. Змінити “джерело” живлення дозволяється з початку наступної розрахункової доби. Виключенням є випадки необхідності зміни у зв’язку із надзвичайною ситуацією. Додаткова ж опція здійснення електрозабезпечення електроустановок об’єктів критичної інфраструктури передбачена саме для об’єктів когенерації потужністю до 20 МВт (за умови погодження з органами місцевого самоврядування).
Який можна зробити висновок? Враховуючи поточну ситуацію з виплатами за “зеленим” тарифом, умовами, які пропонує ринок, цінами на РДН та новелами Закону – ВАРТО спробувати працювати поза її межами. Адже у будь-якому разі повернутись до поточних умов роботи завжди можливо!
